Здавна в народі кажуть: яка криниця -
такий і господар, який поріг - така й господиня. У цій приповідці, немов
у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність,
адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими
витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. І
особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. Як тут не
згадати прекрасний народний звичай. Майже в кожному селі, на гомінких
перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким
їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. Над колодязями
зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність -вода
завжди залишається чистою.