У творі образ Марусі Богуславки набуває
трагічного звучання. Українська патріотка, вона не може повернутися
додому: занадто багато за роки полощ' виникло перешкод. У думі відчутний
народний осуд, що Маруся «потурчилась, побусурменилась для рос кой/і
турецької, для лакомства нещасного!». Народ завжди засуджував тих
православних, хто приймав мусульманську віру, як це зробила Маруся. Про
осуд співвітчизниками тих, хто відрікався від християнської віри,
свідчить випадок, описаний у літописі Самійла Величка: Іван Сірко знищив
три тисячі потурчених українців, яких вивів із Криму. Очевидно, Маруся
знала про таке ставлення, тому розуміла, що на Батьківщину їй дорогу
закрито.