Поезія «Самотній кедр на стромині» написана 1823. У вірші почуття самотності передано за допомогою символів. Природа замальовується у збірці ніжною, лагідною, спокійною – сентиментальною.
Вірш побудований на антитезі північ – південь. Північ: Самотній кедр укритий кригою,снігом. Південь: Південна земля, спалена сонцем скала.
Саме цей вірш можна вважати зразком романтичної поезії. Через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою. Здавалось би, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні. Перед нами постають образи-символи самотності.