- забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається
наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів
та антоціанів). Найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення,
зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез.
Зеленими звичайно бувають листки, стебла. Різноманітне жовте, оранжеве,
червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиноїдами; фіолетове,
синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток
багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених
повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення,
т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. Так,
зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в
темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. Етіоляція); знижені і-ри
сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають
коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків.
Збагачення антоціанами іноді спостерігається при порушенні мінерального
живлення рослин. Яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє
приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що
розповсюджують плоди та насіння. У суцвіттях часто зустрічається
контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а
середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. Листки
деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний,
фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). Це
пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу
маскується антоціанами. Маскування зеленого кольору різними додатковими
пігментами особливо часто спостерігається у водоростей. Забарвлення
грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. Деякі рослини
(переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи
грибів).