Тема:
Значення любові в житті людини
Ідея:
Зображення кохання через образи природи
Мотиви:
Замилування природою і щасливі любовні переживання
Художні засоби виразності:
Метафора: «Сміється природа»
Звертання: «О земле, сонце, любов ясна!»
Епітет: «Квітки барвисті»
Окличне речення: «О, будь щаслива, моя любов!»
Провідним літературним прийомом є психологічний паралелізм. Піднесений стан душі літературного героя увиразнюється описами весняної природи. Буяння квітів, пташиний спів, яскраве сонце, свіже повітря – це світ, у якому живе й кохає ліричний герой. Художній світ – земний і конкретний, але він зображений як ідеал гармонії та краси. Уся природа “усміхається” , бо серце героя сповнене любов'ю. Свою кохану він порівнює з небесним сяйвом, жайворонком, квіткою.