Пісня душа народу.
Українці — народ роботящий. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно, звучали сумні пісні. Коли працювали — звучали пісні бадьорі, які полегшували їхню працю. Взагалі співучість і музикальність — провідні риси українського менталітету. Дісталися вони нам, як є і стверджує легенда, від Бога, який наділяв нації талантами, і дівчина-українка отримала саме цей. І з тої миті скарбниця народної пісні почала наповнюватися зразками неповторної краси. Такої кількості пісень, яку витворив наш народ, не має жоден інший. Тому пісні справедливо вважаються справжньою окрасою українського фольклору.
«Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень», — радив Ф. Шіллер.
У пісні трудящі маси втілили свої високі естетичні ідеали, найпотаємніші думки і сподівання. У них вони розкрили велич і красу народу, його прагнення до полі й незалежності, втілили принципи народної педагогіки та філософії.
Українська поетична творчість завоювала світове визнання завдяки своїм високим художньо-естетичним якостям та ідейному багатству. Недаремно учений-славіст Ягич ставив її на перше місце серед народної поезії слов'ян, а письменник Лукич вважав найбагатшою в Європі. Краса і сила української пісні свідчать про талановитість і обдарованість свого творця, є виявом його духовності.
Високо цінили й використовували народну пісню у своїх творах І. Котляревський, І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Леся Українка та ін. А О. Довженко висловив упевненість, що немає такого митця, який би «не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, по чуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості».
Протягом своєї багатовікової історії український народ витворив незліченні пісенні скарби, які належать до найцінніших надбань світової культури.
Українська пісня стала джерелом культурних, музичних скарбів людства. Такі відомі композитори, як Бах, Вебер, Шуберт, Ліст, Моцарт, Бетховен, використовували мелодії українських пісень у своїх творах.
Пісня супроводжує українця «від колиски до могили». Немовля, яке навіть говорити не вміє, уже чує ніжний мотив колискової, у якому звучить вся сила любові матері до своєї крихітки. Навчившись говорити, дитина вже сама починає співати, а пішовши до дитячого садочка, а потім до школи, дізнається більше про народну пісню та її роль у житті суспільства. Тобто поступово перед юними громадянами держави розкривається чарівний і багатий світ народної пісні, яка допомагає не тільки прищепити естетичні смаки, а й виховати справжніх патріотів своєї землі