Навесні хата оживала. А коли з вирію прилітали пташки, селились в гніздах під стріхою, оселя наповнювалась лунким щебетом. Василь жив серед білих стін обвішаних вишитими маминими руками рушниками. У кутку стояла піч, на якій сушились пшениця, жито , просо. Василько любив взимку лежати на теплому зерні після того , як набігаєтся, катаючись по кризі. Трохи від порогу стояв мисник з посудом . На поличці під стелею стояли ринки, макітра і глечики. На покуті стояв стіл. Над ним висіли образи, родинні світлини,і картини. Здебільшого копії Брюлова, Васильківського і Куїнжі, які Василь написав сам.