Оле́г (давньорус. Ѡлегъ; ? — 912/943) — легендарний руський князь, ймовірно, родич або соратник Рюрика. Князь київський (882—912). Регент при княжичу Ігору. Згідно з «Повістю временних літ» завоював Київ, убивши місцевих правителів, варягів Аскольда і Діра; після чого промовив слова "хай буде се мати городам руським". Здійснив похід на Константинополь (911). За переказом отруєний змієм, який виліз із черепа його мертвого коня. У іноземних джерелах невідомий[1]. Також — віщий Олег; прізвисько «віщий» отримав за те, що був «поганин» і «невіглас»[2].