Вогонь працював у Кози у печі –
Варив їй куліш, випікав калачі.
Вона ж годувала щоранку малят –
Трійко біленьких своїх козенят.
Ось мамі вже з дому рушати пора,
Лишається в хаті сама дітвора.
- Ми будем слухняні, - синок запевня.
Куди ж це найменше спішить козеня?
Воно ж бо тихенько взяло сірники
І вогник маленький пуска між тріски,
- Ану, як у мами моєї гори!
І ось уже дим потягнувсь догори…
Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!
Сестричка з найменшим сховалась умить.
А брат не злякавсь:
- 101 подзвоню!
Врятують пожежні нас від вогню!
- Алло! Загорілася хата в Кози!
Адреса: Діброва, провулок Лози,
А номер в нас другий,
Швидше сюди.
Мерщій порятуйте од злої біди!
Спішили сусіди – Лисиця й Ведмідь,
І Заєць – відомий усім скорохід.
І мчались в машині ген-ген із гори
Пожежники вмілі і мужні – Бобри.
Вогонь не давався, пручався, шипів,
Сердитий вогонь погасать не хотів.
Не дуже він любить сидить у печі,
Варити куліш і пекти калачі.
Пожежу згасили. Живі малюки.
І каже Бобер:
- Не беріть сірники!
І мовить Коза:
- Пам’ятайте завжди,
ЩО ГРА З ВОГНЕМ ПРИВЕДЕ ДО БІДИ!
То що призвело до пожежі у будинку Кози? Завдяки кому козенята були врятовані?
Давайте відпочинемо і виконаємо фізичні вправи. А допоможе нам лічилочка.
Не вмикай на кухні газ – раз,
Не клади в запіч дрова – два,
В лісі сірників не три – три,
Не лишай вогонь в квартирі – чотири,
Не лягай при свічці спать – п’ять,
Іскра впала на підлогу – погасіть – шість,
Зачиніть вікно, коли в небі грім – сім,
У грозу під деревом не стійте в лісі – вісім,
Сірником не забавляйтеся знічев’я – дев’ять,
Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – десять.