Заміна прямої
мови на непряму.
1. Гріючись біля вогня, він тихо
говорить Івану Івановичу, що немає
в світі нічого сильнішого за людину.
2. І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї, хто в тій діброві гуляє.
3. Я так завзято благаю слово, щоб воно не мовчало, бо краще вмерти, все сказавши,
аніж мовчати, живучи.
4. Одна українська
приказка каже, що ласкавими
словами й гадюк чарують, а
друга додає, що слово не стріла,
а глибоко ранить.
5. Він спитав товариша,
чи той дивився кінофільм «Данило – князь Галицький».