1. Червоне сонце закотилося в імли, розчинилося в ній десь там, за непроникною пеленою, пірнуло за обрій
2. Понад самою Ворсклою на вилизаному хвилею вологому піску лежали впродовж берега люди
3. Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карно, й Лаврін, і Кайдагииха, й Ме-латка
4. Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця