Оповідання
починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції –
символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя,
очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти
лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра,
гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково
заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на
грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя.
Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата пожалів павучка
і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між
простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.