У стародавній Месопотамії (тепер ця земля входить до складу Іраку) було
місто Вавилон. За біблійною розповіддю, після всесвітнього потопу люди
вирішили без благословення Бога прославити себе, побудувавши цегляну
вежу аж до неба. Тоді на землі була одна мова, якою говорило все
людство.
Ображений зухвальством людей, Бог покарав їх. Він змішав мови
будівничих, і люди перестали розуміти одне одного. Бог розсіяв людей по
всій землі.
Вислів «вавилонське стовпотворіння» вживається на позначення справи,
яка не буде завершена, а також на позначення безладу, галасу, метушні