Зараз ми ходимо до школи і дивимося телевізор, гуляємо на дворі та їмо морозиво. Проте вже незабаром, ось через кілька років не помітно буде, як станемо на поріг дорослого життя... Скільки нам доведеться пережити і витерпіти, пройти, не зламатися, не зневіритися. Наше життя - це важка дорога, яку повинен пройти кожний. Скільки в світі людей, і всі йдуть своєю дорогою. Дорога важка, складна і дуже непроста. Навіть слово саме звучить суворо, загрозливо. А ось до матері веде стежка, стежка ця радісна і легка, хоч і з перешкодами, але неймовірно і піднесено іти нею. Слово стежка ніби посміхається, та й не дарма. Адже саме та людина, яка стоїть в кінці робить важке легким, складне простим, перетворює горе на щастя, і, навіть, дорогу робить стежкою