Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.
Один Мишко тинявся
І потирав долоні, —
Він був за консультанта
У нашому загоні.
До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!
Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.
— Авжеж, не буде яблук, —
Промовила Катюша, —
Бо це, як хочеш знати,
Не яблунька, а груша!