Може здатися дивним, але видатний мислитель епохи Відродження Леонардо да Вінчі – геніальний художник, архітектор, математик, винахідник, лікар – в першу чергу вважав себе майстерним кухарем. Сьогодні про нього говорили б ще як про дієтолога і гігієніста.
У своїх нотатках про обіди тодішніх володарів і їх придворних Леонардо писав: “Коли гості покидають зал, я бачу безлад і розгром, що нагадує поле битви. Звичай прив'язувати кроликів до стільців, щоб витирати руки об шерсть тварин, здається мені не відповідним часу, в якому ми живемо. Мені також не подобається звичай витирати свою ложку об одяг тих, що сидять поруч. Кожному потрібно видавати свій власний шматок тканини, який можна буде прибрати, забруднивши руками або ложкою, щоб не спотворювати стіл”. Так на думку багатьох істориків кулінарії, і була введена в європейський ужиток звична нині багатьом звичайна столова серветка.