Кожен із нас по-своєму розуміє поняття « гідність». Для одного це просто вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини і суспільства в цілому. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, забудь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільному середовищі.
А держава,громадянам якої притаманна національна гідність, матиме авторитет і повагу у світі. Яскравим цьому підтвердженням є революційні події в Україні, що сколихнули світову громадськість. Адже тільки люди з високим почуттям власної гідності, що так успішно трансформувалася в національну, могли, не задумуючись віддати свої життя за свободу і незалежність своєї країни у мирний час.
Тому я особисто переконаний, що людиною гідною є, перш за все, та, що уміє цінувати свої переконанням та ідеали і вміє їх захистити так, не зачепивши при цьому інтересів інших. До таких людей належали юнаки із Небесної сотні. Для мене вони назавжди залишаться взірцем людей високої гідності, що вирізняє особистість серед маси пересічних громадян і завжди викликатиме повагу та прагнення наслідувати і йти за тими, що сповнені цього почуття.
Згадаймо історію: тільки почуття власної та національної гідності не дозволяли нашим предкам скоритися ворогам, віддаючи перевагу смерті , допомагали втікати з полону, а Роксолані це почуття допомогло стати відомою на весь світ султаншею, що брала участь у житті імперії.
Честь і гідність України боронили запорозькі козаки у визвольних походах,юнаки, що загинули під Крутами, тисячі наших предків -героїв Другої світової війни…
Я вважаю, в українців це почуття закладено в генетичному коді, хоча в окремих індивідів він іноді під тиском обставин стирається.