З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко.
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".У це століття Москва стає центром загальноруської національної культури. У цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії Вітчизни. У сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "Російське Відродження". У всіх великих містах північносхідної Русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. Розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. В галузі літератури особливе місце займає московське літописання. У 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких єТроїцька літопис. До 1480 р. відноситься створенняМосковського літописного зведення, що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо Москви.