Тема: людина і Доля, драматизм людського життя.
Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності.
Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми
Жанр: філософська лiрика
Художні особливості твору:
порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді;
образи-символи:образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом;
метафори: О святе іспанське море, криваве море, (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вплив Всесвіту на долю людини);
полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу:
Ти могло б південні води
Перлами перевершити!
Дай же, о криваве море,
Відповідь; тобі не тяжко
Це вчинити, якщо правда,
Що і води мають мову.
Риторичні запитання, звертання, вигуки – посилення уваги читача, не вимагаючи від нього відповіді.
Епі́тет (грец. ἐπίθετον — «прикладений, доданий») — визначення при слові, що впливає на його виразність.
Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.
Ліричний герой -це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів .