I. 1. Мабуть,
то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини
стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть
самопожертовне. (О. Гончар)
2.
He можна,
кажуть,
людині помолодшати, а подобрішати завжди можна. (О. Гончар)
3.
Всяке трапитись може на довгім віку. (О. Підсуха)
4.
Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може,
більше не прийду. (М. Рильський)
5.
Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха? (Л. Первомайський)
6.
Справді,
краще в ріднім краю хоч і кості положить,
ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку, жить. (І. Франко)
7.
Трудно розказати, для чого,
власне,
нам потрібна мрія і що вона таке, та,
певне,
в світі ніхто живий без мрії не прожив. (Леся Українка)
8.
На жаль,
світ побудований так,
що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань. (О. Довженко)