Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий спосіб:
Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що
пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми
років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати,
малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав
м’яса, нікому не чинив кривди.
Згодом Дракон потоваришував із
пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати
вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається
контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так
він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.
Проте
спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання
і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає
на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого
не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні
цілі.
Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та
християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла.
Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню суть.