Доба просвітництва: вчені, філософи, письменники,
вважали метою суспільства людське щастя,
шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом,
були прихильниками теорії природного права.
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму,
ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною,
утвердження самосвідомості й самооцінки особи.
романтизмм є заперечення раціоналізму,
відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини.
Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості,
до психологічних проблем її внутрішнього "Я".
У центрі зображення романтиків винятковий характер у виняткових обставинах.
Тому відмінності від світогляду Просвітництва дуже помітні: якщо просвітники вважали, що декілька простих розумних принципів можуть бути застосованими повсюдно, то романтиків захоплювала багатоманітність світу, абстрактні істини вони намагалися випробувати і доповнити конкретними спостереженнями. Світ людей і явищ не може бути простим, одноманітним, розумно облаштованим, а постає складним, багатобарвним, нерідко ірраціональним.