Сучасний світ і суспільство з певних причин склалися таким чином, що деякі люди живуть краще, деякі гірше, хтось більш щасливий, а хтось нещасний. Різниця ця відчутна не лише в рамках одного і того ж суспільства, побачити її можна і за умови порівняння різних суспільств і країн. На жаль, українці живуть не дуже добре і не дуже щасливо. Найперші людські вимоги, звичайно, задовольняються, а от у всьому іншому, духовному, ми і наші співвітчизники відчуваємо нестачу. Відбувається це тому, що українці далеко не завжди здатні пишатися своєю країною, а значить, і самими собою. Що ж могло б стати предметом гордості для всіх нас, українців? Що може нас постійно об’єднувати і давати впевненість у тому, що ми – люди, які гідні кращого і які мають жити в хорошій країні? Що ж, хотілося б, щоб таким предметом гордості служила не тільки багата природа, цікава історія, сучасна архітектура або щось подібне, але й самі люди. Хочеться пишатися українцями. На щастя, останнім часом з’явилося більше приводів вважати гордістю нашої нації тих героїв, які, як і ми, є українцями. Ті події, які буквально тільки що відбулися в нашій країні, той перелом у суспільстві, перехід від байдужості до народу і країні до активного відстоювання його інтересів, дійсно надихнув багатьох з нас і змусив пишатися тим, що ми українці. Але проблема в тому, що поки що часу пройшло не багато, а найскладніші випробування ще чекають нас попереду. Той шанс, який з’явився у нас недавно на становлення сильної держави, яка заслуговує гордості, не є першим, у нашої країни вже були подібні можливості, але вони були загублені. Люди зможуть стати справжньою гордістю України тільки тоді, коли всі ми станемо розуміти, що життя в нашій країні стала більш комфортним, ніж було, що ми живемо не гірше, ніж живуть інші країни, що в нашій країні кожен дійсно може стати щасливим.