М. В. Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці,
Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні
спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що
сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М. Гоголь
навчався в полтавському училищі та "Гімназії вищих наук" в Ніжині, в
якій він вчився з 1821 по 1828 рік.
Серед його наставників був
професор Н. І. Білоусов, що під його керівництвом М. Гоголь брав активну
участь в випуску рукописного журналу "Північна зоря". В цей час М.
Гоголь створює першу свою поему "Ганц Кюхельгатен". Успіху поема не
мала.
В 1829 р. М. В. Гоголь закінчує гімназію і переїздить в
Петербург. Надалі продовжує писати: повість "Балаврюк або ніч перед
Івана Купала...". На протязі початку літературної творчості М. Гоголь
знайомиться з Жуковським, Дельвігом і головне з Олександром Пушкіним.
Дружба з О. Пушкіним стала щастям для М. Гоголя. Геній благословив
генія.
Гоголівські "Вечори на хуторі поблизу Диканьки"
перекликаються по духу з Пушкінськими "Русланом і Людмилою". В ньому –
свято народного духу. А згадаємо як починається "Майська ніч..." –
"Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї".
Уже
півтора століття читачі любуються персонажами "Сорочинського ярмарку". В
цей час М. В. Гоголь – викладач одної із кафедр Петербурзького
університету – повен літературних задумів.
В 1835 р. буди надруковані його дві книги – "Миргород" і "Арабески".
Ідеал
художника виражається в повісті "Тарас Бульба", в повісті, де оспівана
духовна висота особистості і народу, що прагне національної і соціальної
свободи.
В 1842 році світ познайомився з третім томом зібраних
творів М. Гоголя – циклом петербурзьких повістей. Одну за одною створює
М. Гоголь свої п’єси і повісті: "Каяття", "Ніс", "Старосвітські
поміщики", "Шинель". Але ці твори не вичерпують художній спадок М. В.
Гоголя. Він автор геніальної комедії "Ревізор" та монументальної епопеї
"Мертві душі". Створення цих творів є істинний подвиг письменника. Вони
створили цілу епоху в художньому пізнанні життя.
Психологічна
глибина, створених в них реалістичних типів, естетична неповторність
гоголівських творів, історичний оптимізм письменника відносно
майбутнього Росії, - все це є великим вкладом в духовне життя народу.
Цими
шедеврами мистецтва Гоголь увійшов в світову літературу, і його ім’я
стало в один ряд з такими іменами, як Сервантес, Мольєр, Шекспір, Гете,
Бальзак, Діккенс і т. д.
Помер М. В. Гоголь в 1852 р.
В
усьому світі зараз надзвичайно широкий інтерес до творчості М. В.
Гоголя. Виходять з друку його книги, ставлять на сцені його п’єси,
знімають кінофільми за мотивами його творів.
В неповторній
єдності комічного і трагічного був виражений гуманістичний пафос Гоголя.
Відкривши світу "всю Русь" перш за все її смішні і трагічні, драматичні
сторони, - Гоголь створив книги, що є оригінальним відкриттям в
художній літературі.