Необхідність пошуку потрібної інформації у людини виникає повсякчас, незалежно від сфери її
професійних інтересів: з якої платформи відправляється потяг на Хмельницький,
як приготувати вареники з вишнями, яку будову має молекула води, скільки днів
тривала друга світова війна, чи справджується прикмета про чорну кішку, яка
частота змінного електричного струму в побутовій електричній мережі, яке
закінчення мають іменники третьої відміни в родовому відмінку однини та ін. Відповіді
на частину з цих запитань людина може отримати зі своєї пам'яті, для отримання
інших необхідно звернутися до інформаційної системи залізничного вокзалу,
переглянути кулінарну книгу, довідник з хімії, фізики чи електротехніки, посібник
з правопису тощо. Для полегшення пошуку потрібної інформації людство придумало
багато засобів – універсальні енциклопедії і енциклопедії з предметних галузей,
довідники і словники, довідкові бюро та інформаційні табло та ін.
Обсяги повідомлень, які накопичило людство, невпинно зростають Так, при
розкопках стародавнього міста шумерів Ур було знайдено більше 20 тисяч глиняних
табличок з відомостями про звичаї давнього народу, його легенди та історичні
події, що відбувалися більше, ніж 5 тисяч років тому. Знаменита Олександрійська
бібліотека, яка була заснована в Єгипті у ІІІ ст. до нашої ери, за різними
джерелами містила від 100 до 700 тисяч рукописів. Сьогоднішні бібліотеки
вражають обсягами різноманітних даних. Найбільшою в світі вважається Британська
бібліотека в Лондоні, яка нараховує більше 150 млн. одиниць зберігання, а
найбільша бібліотека нашої країни – Національна бібліотека України імені
В. І. Вернадського в Києві нараховує більше 15 млн. одиниць
зберігання.
Вчені запевняють, що зберігання великих обсягів даних виправдано тільки за
умови, якщо пошук потрібних даних здійснюється швидко і подаються вони в
доступній для розуміння формі. Ці умови забезпечують сучасні технології
зберігання даних. Основою цих технологій є комп’ютеризовані бази даних.