Мама!У усіх народів шана до матері була таким же
священним почуттям, як і любов до Батьківщини. Мати дає життя. А без
Батьківщини - ми сироти. І перед ними у нас один загальний обов'язок -
любити, поважати, берегти. Мати і дитя - самий прекрасний образ з
людської історії. Народні легенди, балади розповідають про матір, яка не
замислюючись віддає своє життя за щастя дитини. Яка ж дивна доля
жінки в історії людства. І справді, її то піднімали до небес, називали
Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого
сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не потрібно було доводити
своєї рівності з чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за
свою гідність. Рівноправ'я чоловіка і жінки - це частина українського
менталітету. Жінка-учитель, жінка-лікар, жінка-інженер, жінка-учений -
зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові
можливості, нові простори для звершень. Любові до
Батьківщини, любові до оточення, любові до рідних. Оскільки саме в
любові сила людини. Наше життя прекрасне, оскільки саме життя - це вже
диво. Недаремно геніальний Моцарт свого часу сказав: «Життя - це завжди
посмішка, навіть коли по обличчю течуть сльози». І кому ж як не жінці
нести в наше життя цей божественний вогонь любові - щодня, щомиті і в
усьому.