Земля — мій дім. Мабуть, один з найпрекрасніших прихистків у цьому Всесвіті дістався мені — людині. Сьогодні я особливо тонко це відчуваю, насолоджуюсь перебуванням в осінньому парку, що, наче рятівна оаза, розкинувся посеред пустелі міста. Я звик, що в мене все є, що я можу керувати своїм життям так, як захочу. У мене найпотрібніші речі завжди під рукою — їжа, вода, тепло, книги, Інтернет, друзі, сім’я. Все біля мене, поряд. Що станеться, якщо в один день у мене це все заберуть? Куди я потраплю, у яку пустку? Це, мабуть, було б щось схоже з подорожжю на Марс…