Мы сегодня это учили))
У результаті обміну речовин в організмі людини утворюються кінцеві продукти: вода, вуглекислий газ і сечовина. Усі ці речовини, а також непотрібні й шкідливі для організму сполуки, що потрапили до нього з їжею, повітрям тощо, надлишок води і солей безперервно надходять у кров, лімфу і міжклітинну рідину та виводяться назовні за допомогою органів дихання, травлення, сечовиділення, печінки та шкіри. Через органи дихання з організму виводяться вуглекислий газ і певна кількість води (приблизно 400 мл на добу) у вигляді пари. Солі важких металів (мідь, свинець тощо), які випадково потрапили з їжею до кишечника, а також продукти гниття всмоктуються з кишечника в кров і надходять до печінки. У ній вони знешкоджуються, сполучаючись з органічними речовинами, втрачають при цьому токсичність і в складі жовчі виводяться через кишечник. Основна кількість води (приблизно 2 л) з розчиненими в ній сечовиною, хлористим натрієм та іншими неорганічними речовинами виводяться переважно органами сечовиділення, решта потовими залозами шкіри. Таким чином, завдяки діяльності легень, печінки, нирок та шкіри з організму видаляються кінцеві продукти катаболізму, шкідливі речовини, надлишок води, неорганічні речовини і підтримується сталість внутрішнього середовища. До органів сечовиділення належать нирки, сечоводи, по яких сеча постійно відтікає з нирок, сечовий міхур, де вона збирається, й сечівник, по якому сеча виводиться назовні при скороченні мускулатури сечового міхура.
Роль нирок у підтриманні водно-сольового гомеостазу
Крім виділення кінцевих продуктів обміну речовин, нирки беруть участь у регуляції водно-сольового обміну і в підтриманні сталості осмотичного тиску рідин тіла. Залежно від концентрації мінеральних солей у крові і в тканинній рідині нирки виділяють більш або менш концентровану сечу. Цей процес регулюється нервовою системою і гуморальними речовинами. Коли концентрація солей у крові підвищується, подразнюються рецептори, розташовані в кровоносних судинах. Збудження від них надходить до центру сечовиділення в проміжному мозку і спричинює виділення гіпофізом антидіуретичного гормону, який підсилює реабсорбцію води в канальцях. У результаті цього сеча стає концентрованішою і з нею з організму виходить надлишок солей. Коли в організмі забагато води, гіпофіз виділяє менше гормону, реабсорбція зменшується і зайва вода виходить із сечею. Основна функція нирок - це видалення з плазми крові кінцевих продуктів метаболізму (сечовини, сечової кислоти тощо), а також непотрібних і шкідливих для організму речовин.
Сечовий міхур та рефлекторний характер виведення сечі
Утворена в нирці сеча стікає в так звану ниркову миску, що переходить у сечовід - тонку м'язову трубку, яка з'єднує нирку з сечовим міхуром, розташованим у ділянці таза. Сечовий міхур - це м'язовий мішок, який є резервуаром для збирання сечі. Його об'єм у дорослої людини досягає 750 мл. Вихід із сечового міхура у сечівник закритий двома м'язовими потовщеннями - сфінктерами, завдяки чому сеча не витікає назовні. Виділення сечі регулюється рефлекторно. Дуги цих рефлексів проходять через крижовий відділ спинного мозку. Сечовиділення у людини відбувається довільно. Це пов'язано з впливом нейронів кори великого мозку. Вони гальмують або, навпаки, активізують центри спинного мозку. Коли у сечовому міхурі збирається певна кількість сечі, м'язи міхура скорочуються і сеча виводиться з організму через сечівник (акт сечовипускання). У дітей довільне виділення сечі встановлюється до 2-3 років життя.