Після теплого літа настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько,ніби якась таємнича гостя.Тому,мабуть,її ніхто й не помітив відразу.Проте нікого осінь не забула,всім дарунки казкові принесла.
Осінні дні дуже особливі.В садку червоніють яблука,красуються грушки,достигають сливи.Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь.Проте найбільше його чути в повітрі.І тоді здається,ніби то сама осінь пливе по вулицях,лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа.А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож.Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернутися тільки навесні.На дахах будинків,правда,ще можна побачити десятки ластівок.Весело щебечучи,вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть,що осінь-золотокоса красуня.Після її приходу увесь ліс став немов золотавий.Також гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де башряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, вскарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казак та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року... Ось ці чудові осінні дні...