У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки —
Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони
плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні
сльози пити.
Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько
Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися цареві охоронці, але ніяк
не могли спіймати. Тоді цар Плаксій пообіцяв тому, хто спіймає
Лоскотона, віддати свою дочку за дружину.
Був у царя капітан Макака, який дуже хотів стати царським зятем. Він підстеріг Лоскотона і спіймав його.
У палаці зібралися грати весілля. Але тут до в'язниці, де сидів
Лоскотон, прийшли батраки й робітники і звільнили доброго веселого
чоловіка. У царя в цей час був бенкет: усі скакали й од щастя гірко
плакали, бо то радість у них така. Аж раптом — Лоскотон! Стрибнув до
царя на трон, почав його лоскотати, і Плаксій так розреготався, що аж
лопнув од сміху. Цареві діти втекли до чужих країв, а країна та живе
весело й донині.