"Та було щось таке, чого Жюльєн не бачив: це його власні очі. Вони були
такі гарні і в них відбивалась така палка душа, що вони, немов
талановиті актори, часом надавали глибокого змісту навіть тим словам, у
яких його зовсім не було."
"Для юнака в двадцять років думка про широкий світ і про те, як він здивує цей світ, переважає все інше."
"Жюльєн досяг такої досконалості в подібному красномовстві, яке прийшло
на зміну рішучим діям часів імперії, що йому кінець кінцем самому стало
нудно від, тієї балаканини."