Недавно я прочитала твір "Федько - халамидник". В ньому розповідається про зухвалого хлопчика який ризикнув своїм життям, аби довести, що він не боягуз. І хоч на перший погляд він був розбишакою, проте десь в глибині душі він був добрим.
На мою думку душевна краса врятує світ, адже не важливо гарна людина чи ні. Вона може бути красивою, але з черствою душею, а може бути не гарною зовні, але гарною всередині. Все залежить від наших вчинків, а вчинки залежать від нашої душі. І якщо ти зробиш добрий вчинок то можливо не врятуєш весь світ, про те ти зробиш щось добре людині, або врятуєш її і за це тебе поважатимуть.
Отже. зовнішність не головне, головне це твоя внутрішня краса. тобто душа.