Росте за моїм тином сонячне дитя. Голівоньку свою за мамою воно поверта.Дивно йому , синочку нерозумному: -- Чому маленькому мені неможна піднятися вслід за мамою зігріти білий світ теплом, що я зберіг від матінки і від рук людських. Шукає все правди
синочок нерозумний
щороку під вікном і радує нас щиро своїм сонячним теплом.