Наприкінці 1595 р. Іпатій Потій і Кирило Терлецький вирушили у Рим. Там і відбувалась церемонія з попою римським і католицької церкви. Але прийняти рішення щодо унії був повинен церковний собор. У Бересті в 1596 р. 6 жовтня було утверджено Берестецьку унію. Українці хотіли об'єднатися з римо-католицькою церквою. А вищих православних ієрархів переживали за свій авторитет і репутацією. Пізніше за дільність церковних діячів взялися братства. Поступово з кожним роком їхній вплив зростав. Братства вирішили піти розумним кроком і заручилися підтримкою східних патріархів. Михайло Рогоза- це митрополит, який хотів позбутися разом із православними єпископами надмірної опіки братств. Прихильників унії постійно більшало. Унія була чужою здебільшого для міщан і шляхти. Селяни були проти. Василь- Костянтин Острозький був на чолі проти унії і підтримав міщан, селян і шляхту. Князь хотів залучити 15- 20 тисяч воїнів. Єпископи заздалегідь подбали про представників у Бересті. Участь в протесті взяли й Михайло Копистенський 8 жовтня почалися засідання соборів. Прихильники унії вирішили провести собор в церкві Св. Миколая. Так і створили греко-католицьку церкву або як її ще називають уніатська. Пізніше король Сигізмунд підтвердив цей собор. А Українська православна церква опинилась за законом.