Тільки заграло барвами літечко, як Юркові знову довелося повернутися до села. Здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. Щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. Хлопцю це добре вдавалося. Товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути Юрко.