Цар Хаммурапі. Найбільш відомим з усіх вавилонських царів був Хаммурапі, який жив майже чотири тисячі років тому, у XVIII ст. до н. е. Його правління було тривалим — 42 роки. Хаммурапі перетворив Вавилон на могутню державу Дворіччя. Його ім'я згадується в Біблії.
Вавилон стояв на березі Євфрату в тому місці, де річки Тигр та Євфрат сходяться найближче. Завдяки зручному розташуванню на перехресті шляхів він став великим квітучим містом. Населення торгувало зерном, городиною. Родюча земля давала врожаї двічі на рік. Продавали також олію, фініки, вовну, ювелірні та гончарні вироби, тканини. А завозили будівельний ліс, каміння, мідь та інші товари, яких у Вавилоні не було. Місто швидко багатіло. Люди вірили, що його охороняють боги, і тому поступово за містом закріпилася назва Вавилон (аркадською «Баб-Ілу», що означає «Ворота Божі»).