Дивлюся на світ веселими очима
Прокинувся Петрусь зранку. Дивиться у вікно: дощ ллє. І радісно стало Петрусю: краплинки такі великі,прозорі і ритмічно стукають йому у віконечко. Скінчився дощ і вирішив хлопчик піти гуляти. Зайшов у гості до друга свого, Сергійка. "Ходімо, -каже, -погуляємо! Там так свіженько надворі, і веселка у небі!"
А той йому: "Ні! Не хочу, величезні калюжі надворі, вітряно, сиро якось, бруд навколо!"
Отак і пішов сам-ото гуляти наш Петрусь!
І думає собі: "Дивно! А я і не бачу бруду надворі,величезних калюж. Лише люстерка, крізь які видно небо і веселку".
Маємо дивитися на світ веселими,радісними очима!