В основі сюжету оповідання К. Паустовського «Телеграма» лежить історія відносин матері — Катерини Петрівни та її дочки — Насті. Катерина Петрівна живе на самоті в селі Забір’я. Вона дуже сумує за дочки, думає про Настю кожну хвилину і страждає, бо та не поспішає відвідати свою маму.
Ця маленька, нещасна бабуся відчуває наближення смерті. Але вона не хоче йти з життя, так і не побачивши в останній раз єдину рідну людину. Катерина Петрівна чекає від дочки хоча б листа.
Але, крім телеграми з грошима, їй нічого не приходить. Мати зовсім зневіряється і пише Насті сама: «Ненаглядна моя … Зиму цю, не переживу. Приїжджай хоч на день. Дай подивитись на тебе, потримати твої руки … »
А що ж Настя? Вона живе в Ленінграді. Все її час забирає цікава робота в Спілці художників. Автор не говорить, чи є у Насті сім’я: чоловік, діти. Можна сказати, що рідніше матері у цієї жінки нікого немає. Автор дає відповідь, чому Настя не їде до матері, рідко згадує про неї, не пише листів. Причиною цього є «важливі справи». зайнятість в Спілці художників.