Зрада - дл всіх людей, це слово асоціація з чимось не хорошим, підлим. І я звичайно не виняток. Мені здається, що якщо ти завяєзуєш дружбу з кимось, то ніколи не зраджуй цій людині, а будь з нею до кінця, допомагай в усіх скрутних ситуаціях, тому що якщо ти обрав людину в якості свого друга, то залишайся з ним назавжди. Я не розумію вислову "друзі напрокат", в моєму баченні друг він або є, або його немає взагалі, це не явище і воно не абстрактне. А ті хто відносяться, до друзів які приходять і йдуть, не мали ще справжнього друга, і не вміють ним дорожити. Зраджують не лише друзі, а й близькі кохані люди. І це набагато гірше, ніж втратити друга, тому що коли ти любиш, ти починаєш проживати з коханим одне життя, а після зради його потрібно розірвати, а це процедура болюча. Проте сама страшна зрада, це коли тебе зраджують твої рідні, ви не дивуйтесь буває й таке. І саме в цей момент ти не знаєш навіть чи варто продовжувати жити. Я розумію, що боротись зі зрадою безглуздо, але почати цінити всіх ніколи не пізно.