До свого роду — хоч через воду.
Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
Обідала не обідала, аби рід одвідала.
По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
Хату руки держать.
Як до такого роду, то краще з моста в воду.