Тарас Григорович Шевченко залишив після себе понад тисячу самих різноманітних творів. І він є не тільки дуже видатним поетом чи прозаїком, але і драматургом, художником, мислителем. Насправді геній українського Кобзаря надзвичайно різноманітний. Більшість людей знають, чо він писав вірші. Але він створив 9 повістей та багато драматичних творів. Але найбільше він прославився завдяки “Кобзареві”. Найважливішою рисою творчості Т.Шевченка є його надзвичайна волелюбність. Найвизначніші його твори – це спів про свободу та уславлення незалежності.
В його творах часто зустрічається слово “свобода” з яскравими епітетами. Улюблений герой поета – це народний витязь або запорізький козак. Дуже часто зустрічається і гайдамака-повстанець, який виступає як поборник рідного краю. Читаючи твори Великого Кобзаря, можна зрозуміти, що більшість із них спрямована проти свавілля царської влади та проти кріпосницького права. Його часто називають не інакше як революціонером літературної форми.
Т.Г.Шевченко відігравав дуже важливу роль у тому, щоб домогтися об’єднання прогресивних сил всього українського народу. У своїх творах поет зображує дійсність, але водночас оспівує і героїчне минуле рідного народу. Окрім того, творчість Кобзаря пов’язана з становленням української мови. Йому вдалося майже неможливе – вивести свою рідну мову на всесвітній рівень. В часи, коли жив Т.Шевченко, панувала така ідеологія, яка примушувала багатьох видатних людей замовкати назавжди. Любе правдиве слово переслідувалося, панувала офіційна брехня. Але Кобзар не боявся оспівувати свободу, тому що знав: слово невмируще і воно живе своєю правдою.