Максим Беркут зовнішність:
«…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»
«мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом»
«…Молодий гірняк»;
«…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;
Риси характеру Максима Беркута
«Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»
«В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»
Розум та кмітливість:
«…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»
Почуттєві риси:
«Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!»