Практично в кожній казці є добро і зло. Найчастіше між ними йде війна. І завжди перемагає добро.
Так і в казках Андерсена, наприклад, в «Сніговій королеві». На боці добра: Герда, розбійниця, принц, принцеса, фінка, лапландка. На стороні зла: сніжна королева, розбійники. Кай знаходиться на межі обох протилежностей. Тут неможливо визначити, який він. То він добрий, то він злий: на початку казки він доглядав за Гердою, збирав квіти, а після попадання осколків дзеркала він став здатним на погані вчинки, ображав бабусю і Герду. А в перемозі добра над злом допомогла любов, дружба і вірність Герди.
В іншій казці, про гидкого каченяти теж є добро і зло. Все над ним насміхалися, мати недолюблювала, незважаючи на хороший характер. Правда, потім про це пошкодували. Гидке каченя перетворилося на прекрасного лебедя і полетів з тими птахами, які його прийняли, яким він є.