Рання осінь
у Луцьку гуляла яскрава, рання осінь
Червоне, жовте, золоте листя вкрило доріжку. приємний шум під ногами звучав немов в дитинстві. рвучкий, сильний вітер носився з бабиним літом. вони ніби закликали зіграти у Спіймай мене. я не можу надихатись вдосталь осінньою прохолодою.
Яка чудова, приємна і рідна рання осінь.
(Луцьк заміни своїм містом, я писала про себе)