Бодай пану в дворі страшно,
Як нам в полю сонце зашло,
Сонце зашло , ми ще жнемо,
При місяці снопи носимо,
При зореньках копи кладемо,
Опівночі додому йдемо,
На світанні вечеряємо,
У білий день знову йдемо,
Бодай пана не сховали,
Жеб собаки розорвали,
Поховали при долині,
Жеб йому вовки вили,
Бодай пана громи вбили ,
Як ми ручки потомили.