Іду я лісом і чую:"Ой,бідна я,ой,бідна!"Пішов я по звуку й побачив грушу.Вона плакала...
-Чого плачеш?-запитую я.
-Та як мені не плакати?Нікто мене не поліває,усім складно...Нікто не коштує моїх плодів,ліньки усім...
-Та як тебе полити?
-Бачиш,ковшик біля куща калини?Візьми цого,будь ласка,наповни водою з того джерельца-показала вона віткою-й полий мене.
Узяв я ковшик,набрав води,полив грушу.
-Та що далі?
-Скуштуй мої плоди!
Узяв,сорвав я грушку..Відкусив...А вона смачна!!!
-Дуже смачно!Можно я зірву парочку груш собі?
-Бери хоч усі!Ти кращий хлопчик,якого я колись бачила!
Прийшов я додому,розповів усе мамі,а вона сказала:
-Молодець,Андрійку!Ти справжній юннат !