На початку весни з вирію до нас на батьківщину повертаються наші птахи.
Вони привертають увагу жвавою поведінкою, характерною для всіх птахів весняної пори. Приліт йде не абияк, а в чіткому порядку: першими до нас весною прилітають ті птахи, які відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що відлетіли першими.
Одними з перших повертаються з півдня граки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – перші вісники весни.Слідом за граками прибувають шпаки іжайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня. В середині квітня прилітають білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі, солов’ї та багато інших птахів.
Пташки, які збирають на землі зерна чи клюють бруньки – зяблики, щогли, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки, горихвістки, ластівки, дрімлюги чекають, коли вилітають мухи, комарі, метелики.
Під час міграцій птахи, безумовно, ніколи не летять з властивою для них максимальною швидкістю. Такий напружений політ може бути тільки під час переслідування здобичі або врятування від ворогів.
Середня швидкість птахів під час перельоту:
- дрібні співочі птахи летять 30- 48км за годину;
- ворони – 50-72;
- шпаки – 61-79;
- соколи – 64- 79;
- сивки – 64-82;
- гуси – 67-88;
- качки – 71-95;
- чорногузи -77км за годину;
- стрижі, які годуються в повітрі під час польоту, летять близько 110 км за годину.
Весняний переліт відбувається з яскраво виявленим сильним прагненням просування вперед: затримок буває порівняно мало. Відстань, яку за одну ніч може подолати вальдшнеп, під час польоту, дорівнює 400 – 600км. Стільки само, приблизно, пролітають за добу чорногузи під час весняного перельоту. Восени вони летять повільніше.