Людина повинен бути інтелігентним! А якщо його професія не має потреби в інтелігентності? А якщо він не зміг одержати утворення: так зложилися обставини? А якщо ця інтелігентність зробила його «білою вороною» серед співробітників, друзів, рідних, стає перешкодою зближення з іншими людьми? Ні, немає й ще раз немає! Інтелігентність потрібна при будь-яких обставинах. Вона потрібна вам і тим, хто вас оточує. Це дуже й дуже важливо, насамперед, для того, щоб жити щасливо й довго: саме так, довго! Адже інтелігентність тотожна моральному здоров’ю, а здоров’я необхідно для того, щоб жити довго – не тільки фізично, а й розумово.
В одній древній книзі сказано: «Поважай батька свого й мати свою, і довгожителем будеш на землі». Це стосується й усього народу, і кожного окремо людини. Це мудро. Але спочатку визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім – чому вона пов’язана із заповіддю довголіття. Багато хто вважають, що інтелігентна людина – це людин начитаний, високоосвічений (і утворення його переважно гуманітарне), багато подорожує, знає кілька мов. Проте, можна мати ці якості й не бути інтелігентом, а можна нічого цього не мати й бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Справді, позбавите інтелігентної людини пам’яті. Нехай він забуде геть усе, не буде знати класиків літератури, не буде пам’ятати найкращих творів мистецтва, якщо він зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а, зрозумівши, допоможе йому не виявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості й гідно оцінить його – от це й буде щирий інтелігент
Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі дріб’язків: в умінні чемно сперечатися, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе – не смітити недокурками або лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, так ще і який!). Інтелігентність – це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме відношення до миру й до людей. Інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати щиросердечні сили, як тренують фізичні. А тренування можливе й необхідна при будь-яких умовах. Те, що тренування фізичних сил надає допомогу в довголітті – це зрозуміло. Значно менше розуміють, що для довголіття необхідно тренувати духовні й щиросердечні сили
Справа в тім, що недоброзичлива й зла реакція на навколишніх, брутальність і нерозуміння тих, хто нас оточує, – це ознака щиросердечної й духовної слабості, людської нездатності жити… Естетично несприйнятлива людина – нещасна людина. Людина, що не вміє зрозуміти іншу людину, що приписує йому тільки дурні наміри, що завжди ображається на інших, – така людина затьмарює своє життя й заважає жити іншим. Щиросердечна слабість веде до фізичної слабості. Я не лікар, але я в цьому переконаний. Багаторічний досвід мене в цьому переконав. Привітність і доброта роблять людину не тільки фізично здоровим, але й зовні гарним. Так, саме гарним…