Насправді ж фантастика
— це віддзеркалення реального людського світу із проекцією на
майбутнє. Письменники-фантасти, гостро відчуваючи несправедливість,
засуджують, приховано, але засуджують, нерозумні вчинки.людей, які
можуть привести всю Землю до катастрофи. Таким провідцем був і визнаний
у всьому світі фантаст і політик Г. Велес, що звертався до всіх нас із
приголомшливою гіркотою: «Дурні — я ж попереджав вас, так будьте ви
прокляті!»
У центрі уваги письменника були не тільки глобальні проблеми людства,
як-от: порушення природного балансу, дорослі військові розваги, а й
«маленькі» проблеми, які руйнували взаємини між поколіннями. Так,
наприклад, у новелі «Чарівна крамниця» письменник заглиблюється і
намагається по-своєму вирішити одвічний конфлікт батьків і дітей.
Бути дорослим доволі складно. Ти повинен відповідати за кожне своє
необачне слово, за кожен вчинок. До цієї величезної відповідальності
додаються щоденні турботи, пов’язані з потребою постійно заробляти на
хліб. У круговерті буднів поступово втрачається дитяче захоплення
світом, дитяче здивування і радість пізнання нового. Проблема
загострюється ще більше, коли у дорослої прагматичної, іноді й
розчарованої життям людини, з’являється маленька дитина. Поява дитини —
це величезна радість і величезна відповідальність, але вже не за свої
власні вчинки, а за вчинки маленького дива. Дорослий має навчити дитину
розрізняти добро і зло, справедливість і кривду, любов і ненависть. З
іншого боку, і дитина може навчити дорослого — щирості та справжній
непідробній радості. У новелі «Чарівна крамничка» відбуваються події
фантастичні, але й реальні за своїм внутрішнім наповненням. Батько вже
багато років проходить повз крамницю іграшок. Жодного разу йому навіть
на думку не спадало зазирнути у той іграшковий світ. Але у героя є син, у
якого через сто днів відбудеться день народження.
Я пам’ятаю, з якою радістю чекав свого дня народження — це було справжнє
свято. Насамперед тому, що я очікував здійснення найзапо- вітніших
мрій. Мрії кожного року змінювалися — від великої машинки до
справжнього дорослого велосипеда, — це очікування прикрашало ті дні,
які залишалися до свята. Свята, коли здійснюються твої мрії і у світі
панує справжнє диво. Дорослі знають, що творцями дива можуть стати лише
вони самі, а тому поступово втрачають взагалі віру в те, що диво існує.
Такібатько, герой новели, сприймає крамничку просто як крамничку —
місце, де можна щось придбати. Натомість для героя твору крамничка — це
місце, де втілюються його мрії.
Не зупиняють батьківську раціональність ті дива, які відбуваються у
приміщенні крамнички. Він може все пояснити. Господар крамниці — не
чарівник, а звичайнісінький фокусник, а всі ті чудернацькі витівки — то
лише спроба заробити гроші. Велике непокоєння батька
викликає поведінка сина, який все більше захоплюється тим, що
відбувається, все більше довіряє чарівнику. Насправді ж чарівник, а як
ще може бути у казковому світі, — представник сил добра. Він
намагається показати, як дитина сприймає світ — вона готова повірити у
диво, вона відкрита для всього нового і незвичайного, а тому й готова
зустріти всі можливі зміни. Письменник ненавидів людей, які
занурювалися у все звичне раз і назавжди. Він хотів довести, що дитяча
уява, дитяче світосприймання, саме в цьому переважає дорослий
прагматизм і раціоналізм. Можливо, дорослі зможуть уникнути тих багатьох
помилок саме тоді, коли відкриються цьому прекрасному світу і будуть
сприймати диво як справжнє диво, а не витівки фокусника:
Щоб у радісну мить
Зрозуміть, як прекрасно
В світі білому жить.
Ми зустрілися в казці.
Хай минає дитинство У маєві літ.
Не забудеться казки Лагідний світ.