З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх
хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів
осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів
розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди
носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови
слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це –
легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді,
незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те,
що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку
(нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що
архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці,
непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш
прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на
той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з
нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть
безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час
розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне
управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції –
з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів
Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на
дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя
сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ
спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і
злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А
з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої
пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.